Великожолудський НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ"
Життєве кредо
Якщо ви не можете зробити багато,
зробіть хоча б те, на що є змога,
завжди посміхайтеся життю -
життя посміхатиметься вам!
Педагогічне кредо
Якщо до вогника натхнення вчителя додати іскорку бажання дитини, то отримаємо спільне багаття творчості і фантазії.
Досвід роботи
Опис досвіду
«Учитель,
будь сонцем, що випромінює людське тепло;
будь благодатним грунтом для
розвиткулюдських
почуттів; сій знання не лише в пам’яті й
свідомості
твоїх учнів, але, у
першу чергу, в їхніх душах і серцях.»
Ш.О.Амонашвілі
Педагогічна симфонія
Професія
першого вчителя унікальна, неповторна, життєдайна.
Саме він відкриває нову «шкільну епоху» дитинства,
спрямовує невичерпну дитячу енергію через любов, розумну вимогливість, виховує повагу
малюків до свого нового статусу, виписує школярську долю.
Завдання сучасної школи – підготувати дитину до
життя, вчити вирішувати проблеми, використовувати власний досвід, здобувати інформацію,
критично мислити, вміти співпрацювати та працювати в групі, вміти організувати
свою роботу.
Завдання вчителя – формувати в учнів не тільки певні
навички в опануванні знаннями з різних дисциплін, а й компетентності, тобто уміння
використовувати одержані знання в нестандартних життєвих ситуаціях.
Компетентність ( лат. сompeto- “досягаю”, “відповідаю”) – це оволодіння знаннями й досвідом настільки, що можна судити про що-небудь та висловлювати власну думку, це поінформованість у певній галузі, з певного питання, авторитетність. У Концепції загальної середньої освіти
Компетентність ( лат. сompeto- “досягаю”, “відповідаю”) – це оволодіння знаннями й досвідом настільки, що можна судити про що-небудь та висловлювати власну думку, це поінформованість у певній галузі, з певного питання, авторитетність. У Концепції загальної середньої освіти
(12-річна
школа) визначено такі ключові компетентності: загальнонаукова,
загальнокультурна, технологічна, комунікативна, соціальна. Одна з ключових
компетентностей “Уміння вчитися”, якою повинні оволодіти учні початкової школи,
розуміється як цілісне індивідуальне психологічне утворення, що інтегрує індивідуальний
досвід успішної навчальної праці учня й характеризується наявністю в нього розвинених
способів навчальної діяльності. Програмою формування даної компетентності передбачається:
- організація навчальної праці;
- робота з книжкою та іншими джерелами інформації;
- культура усного та письмового мовлення;
- сформованість операцій розумової діяльності;
- контрольно-оцінювальні вміння.
- організація навчальної праці;
- робота з книжкою та іншими джерелами інформації;
- культура усного та письмового мовлення;
- сформованість операцій розумової діяльності;
- контрольно-оцінювальні вміння.
За яких
же умов це можна здійснити? Шляхів багато. Один з них – формування
компетентностей учнів початкової школи шляхом впровадження інноваційних технологій.
Модифікація методів і форм навчання має забезпечити суттєве підвищення питомої
ваги тих із них, які сприяють формуванню в учнів ключових компетентностей. Тому
провідними видами інноваційних технологій, які можна впроваджувати в початковій
школі є технологія критичного мислення, інтерактивні, проектні технології,
гуманно-особистісна технологія (Ш.Амонашвілі), програма особистісно орієнтованого
навчання “Крок за кроком”, технологія диференційованого навчання, інформаційна технологія,
технологія особистісно-розвивального навчання Ельконіна – Давидова.
Я детальніше зупинюся на технологіях інтерактивного
навчання та ІКТ.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємо навчанні: вчитель – учень, учень – учень. При цьому, вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою. Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення.
Дослідники О.Пометун і Л.Пироженко поділили інтерактивні методи навчання на чотири групи: групове навчання, фронтальне, навчання у грі, навчання у дискусії.
Групова навчальна діяльність – це форма організації навчання у малих группах учнів об’єднаних спільною навчальною метою. За такої організації я маю можливість керуватироботоюкожногоучняопосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Таке навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формуванню вмінь. До группового навчання можна віднести роботу в парах, ротаційні трійки, ”Два – чотири – всі разом”, роботу в малих групах, “Акваріум”, «Карусель»
До фронтальних інтерактивних методів належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це – обговорення проблеми у загальному колі: “Мікрофон”, незакінчені речення, “Мозковий штурм”, “Навчаючи – вчуся”, “Дерево рішень” та ін.
Метод навчання у дискусії – важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія – широке публічне обговорення спірного питання. Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєїособистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. До таких методів відносять: “Метод ПРЕС”, “Обери позицію”, “Зміни позицію”, “Ток-шоу”, “Дебати”.
У контексті вище зазначеного проблема “Формування компетентностей учнів початкової школи шляхом впровадження інноваційних технологій” набуває особливої актуальності і практичного значення. Вважаю, що вчитель має не лише підтримувати інноваційні починання в освітньому просторі, а й бути активним творцем нового.
Глибоке вивченнят теоретичних засад сучасної педагогіки, бажання досягти як власного професійного успіху, так і бути співтворцем успіх усвоїх вихованців, спонукає мене перебувати в постійному педагогічному пошуку, знайомитись із сучасними технологіями навчання, передовим педагогічним досвідом.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємо навчанні: вчитель – учень, учень – учень. При цьому, вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою. Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення.
Дослідники О.Пометун і Л.Пироженко поділили інтерактивні методи навчання на чотири групи: групове навчання, фронтальне, навчання у грі, навчання у дискусії.
Групова навчальна діяльність – це форма організації навчання у малих группах учнів об’єднаних спільною навчальною метою. За такої організації я маю можливість керуватироботоюкожногоучняопосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Таке навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формуванню вмінь. До группового навчання можна віднести роботу в парах, ротаційні трійки, ”Два – чотири – всі разом”, роботу в малих групах, “Акваріум”, «Карусель»
До фронтальних інтерактивних методів належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це – обговорення проблеми у загальному колі: “Мікрофон”, незакінчені речення, “Мозковий штурм”, “Навчаючи – вчуся”, “Дерево рішень” та ін.
Метод навчання у дискусії – важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія – широке публічне обговорення спірного питання. Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєїособистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. До таких методів відносять: “Метод ПРЕС”, “Обери позицію”, “Зміни позицію”, “Ток-шоу”, “Дебати”.
У контексті вище зазначеного проблема “Формування компетентностей учнів початкової школи шляхом впровадження інноваційних технологій” набуває особливої актуальності і практичного значення. Вважаю, що вчитель має не лише підтримувати інноваційні починання в освітньому просторі, а й бути активним творцем нового.
Глибоке вивченнят теоретичних засад сучасної педагогіки, бажання досягти як власного професійного успіху, так і бути співтворцем успіх усвоїх вихованців, спонукає мене перебувати в постійному педагогічному пошуку, знайомитись із сучасними технологіями навчання, передовим педагогічним досвідом.
Я працюю у руслі формування компетентностей молодшого школяра. Для цього
на кожному уроці створю ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, даю
можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей,
віри у власні сили; допомагаю дитині зростати в умовах успіху, даю відчути радість
від здолання труднощів, зрозуміти, що все потребує зусиль.
Сьогодні не можна назвати навчання якісним,
якщо вчитель не використовує у своїй роботі інформаційно- комунікативні технології. Працюючи
в творчій групі району «Використання інформаційно-комунікативних технологій –
один із сучасних засобів розвитку молодшого школяра» я постійно вдосконалюю свої вміння по
використанню ІКТ та обмінююся досвідом з іншими членами групи.
На своїх уроках застосовую ППЗ «Нова школа», а
також власні презентації та доробки. Комп’ютерні технології та підготовлені презентації
використовую під час різних етапів уроку, а саме:
ü перевірка
домашнього завдання;
ü актуалізація
знань;
ü вивчення
нового матеріалу;
ü закріплення
матеріалу;
ü контроль
знань;
ü оцінювання.
Процес організації
навчання учнів з використанням ІКТ дозволяє:
Ø
ефективно вирішувати проблему наочності навчання;
Ø
індивідуалізувати процес навчання за рахунок наявності
різнорівневих завдань, самостійного засвоєння учнями навчального матеріалу;
Ø
сформувати в учнів уміння самостійно аналізувати й
виправляти допущені помилки;
Ø
розвивати творчу активність учнів;
Ø
здійснювати контроль результату навчання.
Головне завдання я вбачаю у розкритті індивідуальностей кожного
школяра, бо розумію: від того, якими будуть його перші шкільні роки, залежить
усе подальше навчання і, врешті-решт, майбутній життєвий шлях. Використовую при
цьому різні інноваційні технології, залежно від умов роботи, рівня
підготовки учнів, їхнього розвитку, психічного та фізичного стану; забезпечую
формування в молодших школярів повноцінних мовленнєвих, читацьких,
обчислювальних умінь і навичок, бажання і вміння вчитися, виховання
особистості, спроможної до толерантного сприйняття світу.
У своїй роботі намагаюсь формувати людські якості в дитині. Хочу,
щоб мої учні могли бачити красу людських взаємин, відчувати потребу в таких
рисах, як чуйність, чемність, відповідальність, справедливість, і вміли їх
дарувати навколишньому світу.